Разработана методика экологической оценки техногенного влияния на ландшафты и его составные - геологический субстрат, рельеф, почвенный и растительный покров, гидросферу и атмосферу. В зависимости от аналитических данных по содержанию химических элементов - загрязнителей рассчитаны геохимические коэффициенты и показатели, которые дают возможность качественно оценить экологическое состояние всех компонентов ландшафта, составить соответствующие карты и разработать прогноз изменения окружающей среды в зависимости от того или иного сценария социально-экономического развития региона, области, района, населенного пункта или предприятия.

Проаналізовано історію розвитку моніторингових досліджень. Викладено алгоритм проведення геоекологічного аудиту територій, враховуючи стан кожного компонента. Обговорено організацію екологічного моніторингу як етапу екологічного аудиту з наступною розробкою системи екологічного менеджменту.

Рассмотрен потенциал минерально-сырьевых, земельных, климатических, водных, биологических ресурсов Ивано-Франковской области. Предложены принципы экологической безопасности хозяйственной деятельности области. Приведена схема создания компьютерной информационно-руководящей системы государственного управления состоянием окружающей среды и рационального природоиспользования в условиях экологических ограничений рекреационной зоны.

Наведено нову технологію комп'ютеризованої екологічної оцінки територій за всіма компонентами навколишнього середовища з використанням новітніх ГІС-технологій та комп'ютерно-картографічних моделей моніторингу та екологічної безпеки.

Розглянуто Придністровський карстовий район, що характеризується найбільшими у світі печерами сульфатного карсту, що порушують геологічне середовище і геоморфосферу. Їх морфологія, походження та туристичне використання має велике значення для соціально-економічного розвитку Тернопільщини.

Наведено характеристику екологічного стану довкілля Дністровського каньйону - майбутнього національного природного парку як одного з головних екологічних коридорів екологічної мережі України. На 140-ка геоекологічних полігонах відібрано 136 проб грунтів, 44 - поверхневих вод, 47 - донних відкладів, 93 - грунтових вод, 67 - атмосферного повітря, 67 - опадів снігу, 149 - рослинності, проаналізованих на вміст різних забруднювачів. На підставі їх комп'ютерної обробки з використанням геоінформаційних систем (ГІС-технологій) побудовано п'ять баз даних екологічної інформації та 35 електронних поелементних і покомпонентних еколого-геохімічних карт і геоінформаційну постійно діючу багатокомпонентну комп'ютерну систему екологічної безпеки. Проведено геоекологічне районування досліджуваної території з виокремленням 3-х геоекологічних зон і 24-х геоекологічних смуг з різним станом довкілля. Для кожної смуги розроблено спеціальні заходи для покращання стану навколишнього середовища.

Зазначено, що екологічна безпека компонентів довкілля оцінюється визначенням їх стану на території шляхом відбору та аналізу проб грунтів, поверхневих і грунтових вод, атмосферного повітря та рослинності, побудови баз даних та еколого-техногеохімічних карт із використанням геоінформаційних технологій і комп'ютерної техніки.

Визначено вплив магістральних газопроводів на долинні екосистеми шляхом еколого-геохімічних досліджень у грунтах, поверхневих і грунтових водах, атмосферному повітрі та рослинності. Виділено зони різного екологічного стану. Виконано оцінку екологічної ситуації Богородчанського району.

Досліджено теоретичні основи збалансованого ресурсокористування й екологічної безпеки геосистем. Подано класифікацію природних ресурсів. Наведено методи геоекологічного картування територій для збалансованого ресурсокористування. Оцінено природно-ресурсний потенціал Українських Карпат. Розглянуто екомережу як фактор екологічної безпеки. З'ясовано екологічний стан та стійкість природних, антропо- і техногенних геосистем. Приділено увагу управлінню природно-техногенною безпекою і ризиками. Розроблено моделі екологічної безпеки гідроекосистем у басейнах основних рік зазначеного регіону. Здійснено оцінювання сучасної екологічної ситуації стану екосистем та безпеки життєдіяльності населення. Запропоновано моделі геоекологічного районування території Карпатського регіону та Західного Поділля для екологічно безпечного збалансованого ресурсокористування та сталого розвитку регіону.

This work is one of the 15 project-winners, which was selected from 462 innovation ideas and subsidized with the World Bank in Ukraine in 2001. As a result of project execution, the authors ascertained that every contour of high morbidity depended on intensive ecological condition of certain territory and it needs individual arrangements concerning health protection and improvement of ecological condition of urban ecosystems using the ecological audit methods.

Проаналізовано комп'ютеризовану систему екологічної безпеки Європейського Союзу. Викладено методологію оцінювання природної та техногенної складових екологічної безпеки територій. Досліджено вплив промислового виробництва на довкілля. Обгрунтовано концепцію екологічної безпеки гідроекосистем. Висвітлено проблеми моделювання і картування транскордонного забруднення. Вивчено можливості прогнозування та зменшення наслідків катастрофічних паводків у долині Дністра. Охарактеризовано тенденції розвитку екологічної освіти у вищій школі.

Теоретично обгрунтовано та впроваджено системи екологічної (природно-техногенної) безпеки територій на різних ієрархічних рівнях - від міждержавного, регіонального, адміністративних областей і районів, територіальних громад та населених пунктів до промислових підприємств, територій традиційного видобутку та транспортування нафти і газу та ділянок перспективних на сланцевий газ.

Наведено всесторонню геолого-палеонтологічну, історико-краєзнавчу та науково-популярну характеристику всесвітньо відомого пам'ятника природи - Старунського грязевого вулкана та місцезнаходження захороненої фауни волохатих носорогів, мамонтів та інших крупних тварин епохи четвертинного зледеніння. Зазначено, що інтерес до геологічної пам'ятки природи загально державного значення "Старуня " зростає. Висвітлено виконання георадарного зондування перспективної ділянки та роботу студії 1+1 щодо показу 5 серійної передачі "Україна у Льодовиковому періоді". Обґрунтовано створення міжнародного еколого-туристичного центру "Парк Льодовикового періоду". Акцентовано, що Старуня - це місцевість, де на невеличкій при- родоохронній площі у 60 гектарів зібрано докупи родовища нафти, озокериту і солі, а також всесвітньо відоме, унікальне палеонтологічне місцезнаходження викопної фауни. Унікальний об'єкт біля с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області стає відомим на весь світ після знахідок в озокеритовій шахті у 1907 і 1929 pp. муміфікованих туш волохатих носорогів, мамонтів та інших тварин четвертинного (льодовикового) періоду. Виокремлено історію досліджень Старуні польськими й українськими вченими за першу половину XX століття, яку детально висвітлено краківським професором Штефаном Алєксандровичем у книзі "Старуня".